analitic_fdk's Journal
[Most Recent Entries]
[Calendar View]
[Friends]
Below are the 2 most recent journal entries recorded in
analitic_fdk's LiveJournal:
| Friday, November 5th, 2004 | | 12:44 am |
Тарс Черновол о Ющенко
Вот что думают порядочные, т.е. идейные укр.патриоты о "мессии и спасителе Украины": "В.М.: Ви говорите про олігархічне оточення Ющенка. Навколо Януковича його немає? - Навколо Януковича теж є. Просто розумієте ми створили собі два фантоми – Ющенко опозиція, Янукович – влада. Відповідно, якщо Янукович - влада, то це і Кучма – Янукович, і Медведчук - Янукович, Ахметов – Янукович. В.М.: Створили? Нічого я не створювала, просто бачу що хтось дуже багатий, а інший каже, що він за мене, і я житиму краще… - Mи і десь я створював й інші. А тепер подивимося. Протидія, скажімо, Янукович-Медведчук існує? Існує. Янукович–Ахметов - протиставлення і жорстке протиріччя існують? Існують. З іншого боку, Ющенко. Що не був у владі? А не при Ющенкові, коли він керував Кабміном вбивали Георгія Гонгадзе? А не він був причетний до фінансування розколу Руху, нацьковування і доведення до інфаркту В’ячеслава Чорновола? В.М.: Ющенко причетний до вбивства Гонгадзе?! - Ні, напряму не причетний. Aле він був тією самою владою. І він свого часу звинувачував опозицію, яка тоді виступала проти Кучми, назвав її представників фашистами. В.М.: Але я розумію, що влада завжди буде проти мене. - Це знову проблема і влади, і ваша в такому випадку. Коли ми чекаємо, що влада буде проти мeне - значить ми будемо все робити, щоб вона була проти мене. Я ж сам жив тими категоріями – влада завжди проти мене, а я завжди проти влади. Я в принципі і зараз проти влади, але я починаю собі думати, а може зробити так, щоб влада була не проти мене, а за мене, за таких самих як я, за всіх інших? І дещо для цього зробити. В.М.: Для цього її треба поміняти? - Очевидно, що так. Іншого шляху немає, але ми сьогодні не маємо вибору: влада і опозиція. Ми маємо дві гілки. Два сегменти влади – один сегмент Янукович, а другий сегмент влади Ющенко, який був у тій самій владі, робив те саме. В.М.: Ви не сприймаєте Ющенка як опозицію? - Ні, абсолютно. Опозиція в Україні почала захлинатись після заяви трьох, а розвал і перетворення її на квазіопозицію - це десь влітку 2001 року. В.М.: Кажуть, слід боятися оточення Ющенка, а не його самого. - Боятись, мабуть, нікого не треба. Треба вміти знайти золоті зерна, відсіяти їх, і людям, якщо вони чують, говорити, щоб полову теж відсівали. Ющенка примусити почути, мені здається, неможливо. Янукович, мені здається, чує. Але, можливо, це вибір мій. В.М.: Ви образились на Ющенка, що він вас не запрошував на розмову? - Та ні, момент образи абсолютно другорядний. Я на нього набагато більше ображений за ситуацію з В’ячеславом Чорноволом на межі 1998-99 років і за заяву трьох в лютому 2001 року. В.М.: Ви зі своїми пропозиціями намагалися до нього потрапити, а вас не пускали? - Не я один. Але мене трошки вразив рівень політика, який ізолюється від думки, яка десь йому може бути неприємна, може привнести сумбур в гладь і тишу, яку йому навіває його оточення. В.М.: Він ізолюється чи його ізолюють? - Мені здається, що там подвійний процес. Він і сам ізолюється. Оце страшно. В.М.: Кажуть, ви хотіли бути на місці Ющенка і казали, що має бути дублер при висуненні в кадидати в президенти. - Ні. Оточення Ющенка раптом почало панікувати - раптом Тарас Чорновіл висунеться на цих виборах і буде проти Ющенка воювати. Я сказав, що не піду ні на яке висунення президентів, я можу згодитись тільки. В.М.: А чому ви не пішли в президенти? - Розігрувати роль в чужих іграх я не хочу. Ці вибори не були б моєю грою. Українцям, мабуть, треба ще один раз дуже боляче наступити на граблі, щоб відучитися створювати собі ілюзії і казки". Полностью здесь | | Friday, March 19th, 2004 | | 10:44 pm |
Юстас - Алексу Я прошу, хоть не надолго, Боль моя, ты покинь меня, Облаком, сизым облаком, Ты полети к родному дому, Отсюда к родному дому.
Берег мой, покажись вдали, Краешком, тонкой линией, Берег мой, берег ласковый, Ах до тебя родной доплыть бы, Доплыть бы хотя б когда нибудь.
Где-то далеко, очень далеко Идут грибные дожди, Прямо у реки в маленьком саду Созрели вишни, наклонясь до земли. Где-то далеко, в памяти моей Сейчас как в детстве тепло, Хоть память укрыта Такими большими снегами.
Ты, гроза, напои меня Допьяна, а не до смерти. Вот опять, как в последний раз, Я все гляжу куда-то в небо, Как будто ищу ответа.
Где-то далеко, очень далеко Идут грибные дожди, Прямо у реки в маленьком саду Созрели вишни, наклонясь до земли. Где-то далеко, в памяти моей Сейчас как в детстве тепло, Хоть память укрыта Такими большими снегами.
Я прошу, хоть не надолго, Боль моя, ты покинь меня, Облаком, сизым облаком, Ты полети к родному дому, Отсюда к родному дому. |
|